Каналізація — це самопливна система: жодного тиску в ній немає, воду веде тільки нахил лінії та сила тяжіння. Через це кожен елемент працює лише в парі з правильною геометрією, а не сам по собі.
Труби каналізації розрізняються не марками, а умовами роботи. Одна частина системи живе в опалюваному приміщенні, друга — під шаром ґрунту, і вимоги до них не збігаються ні в чому, крім способу з'єднання.
Шлях стоку від приладу до скидання
Усе починається з приладу й гідрозатвора під ним. Стовпчик води в сифоні не пускає газ із системи назад у приміщення — це перший і найпростіший бар'єр, який працює постійно.
Далі йде підводка малого перерізу до спільної лінії, спільна лінія до вертикалі, сама вертикаль на всю висоту будівлі й випуск крізь стіну. Кожен наступний відрізок ширший або такий самий, ніколи вужчий.
За стіною траса продовжується в ґрунті з постійним нахилом до точки скидання. Схема каналізації на цьому й закінчується, а її якість визначається тим, чи витримано нахил на всій довжині без жодної западини.
Дві частини й чому вони не взаємозамінні
Усередині будівлі труба тримає власну вагу та вагу стоку, працює при кімнатній температурі й періодично приймає гарячі скиди від побутової техніки. Цього достатньо для тонкої стінки й сірого кольору.
У ґрунті на трубу постійно тисне засипка, згори може проїжджати техніка, а взимку працює промерзання. Тому там ставлять руді труби з товщою стінкою й вищою стійкістю до стискання.
Плутати ці дві частини каналізації не можна в жоден бік. Внутрішня каналізація у траншеї втрачає круглий переріз під вагою землі, а зовнішня каналізація у квартирі — це зайві гроші за жорсткість, яка там ні до чого.
Що спільного в обох частинах
Спосіб з'єднання. Розтруб із гумовим кільцем, гладкий кінець із фаскою, мастило на стик — принцип однаковий і для приміщення, і для ґрунту, тож окремого інструменту система не потребує.
Логіка перерізів. Труба для каналізації підбирається під прилад і кількість приладів на лінії, а далі переріз тільки зростає в напрямку скидання.
Обов'язковий доступ. Точки прочищення передбачають одразу, бо каналізація, до якої не можна дістатися без розбирання чи розкопування, обслуговуванню фактично не підлягає.
Матеріал
У каналізації полімер витіснив чавун і в житловому будівництві, і на ділянці. Причини прості: вага, з якою працює одна людина, гладка внутрішня поверхня, що не заростає, і збирання без інструменту.
Труба на каналізацію з полімеру не корозує й не змінює просвіту з роками. Чавунна ділянка тієї самої давності має помітно меншу пропускну здатність, ніж мала на початку, і саме тому стара система з часом починає зливати повільніше.
Монтаж каналізації: із чого складається робота
Спершу схема: розташування приладів, точки врізки, довжини, кути. Потім за нею добирають матеріал, і лише після цього починають різати й стикувати.
Монтаж каналізації в зворотному порядку — коли матеріал куплено «приблизно», а схему підганяють під нього — і дає більшість проблем: звуження, протиухили й повороти в тих місцях, де їх можна було уникнути.
Що беруть разом із трубами
Ущільнювальні кільця, мастило для розтрубів, кріплення під діаметр і точки доступу за кількістю поворотів. Це дрібниці за вартістю, але саме через них найчастіше зупиняється робота.
Якщо разом із системою міняється й сантехніка, набір рахують одночасно: у унітаза свій тип випуску, і від нього залежить, який фітинг стане у вузлі підключення.
Якщо ділянка розташована нижче за точку скидання, самопливу не вистачить — потрібен насос. А для траси в ґрунті знадобиться ще й пісок на підсипку з будівельних матеріалів.
Питання та відповіді
З чого починати, якщо система робиться з нуля?
Зі схеми: розташування приладів і точки скидання. Матеріал добирають після того, як відомі довжини й кути.
Чому не можна вести всю систему одним типом труби?
Умови роботи різні. Сіра не витримує тиску ґрунту, а руда в приміщенні — переплата за непотрібну жорсткість.
Чи можна стикувати полімер із чавуном?
Так, для цього є переходи з манжетою. Прямого з'єднання немає: зовнішні розміри розтрубів різні.
Що робити, якщо ділянка нижча за точку скидання?
Самопливом задача не вирішується. Стік піднімають насосом, а далі знову працює звичайна труба.