Котел купили, а монтажник каже, що старий димохід не підходить. Або перша зима, і на трубі надворі наростає бурулька, а котел зупиняється з помилкою. Багатьох проблем з димоходом можна уникнути, якщо розібратися в ньому ще до покупки котла.
Як правильно зробити димохід для газового котла, вирішує не майстер і не господар, а сам котел: тип його камери згоряння визначає і схему, і матеріал, і допустиму довжину труби. Проєкт і монтаж виконує організація з дозволом на газонебезпечні роботи, але логіку варто розуміти ще до того, як купувати обладнання. Особливо тепер, коли нові газові котли в Україні продаються вже лише конденсаційні, а для них потрібен свій димохід.
Нижче розповімо, чим відрізняються дві основні схеми, що змінюється для конденсаційного котла і чому взимку на трубі наростає лід.
Який димохід потрібен газовому котлу?
Усе залежить від того, звідки котел бере повітря для горіння. Котли з відкритою камерою беруть його з приміщення, і їм потрібен класичний вертикальний канал із природною тягою.
Котли із закритою камерою мають вентилятор: повітря надходить із вулиці по трубі, а продукти згоряння вентилятор виштовхує назовні. Саме для них роблять коаксіальний вихід крізь стіну. Усі нові конденсаційні котли мають закриту камеру.
Основні вимоги до димоходу газового котла однакові для обох схем:
- відповідність паспорту котла. Діаметр, максимальну довжину й кількість колін беруть із документації на конкретну модель, а не з досвіду сусіда;
- герметичні з'єднання і правильний напрямок стикування труб, щоб конденсат не потрапляв у приміщення;
- ухил труби, який відводить конденсат туди, куди треба, а не в корпус котла;
- доступ для огляду й чищення, хоча б оглядовий отвір або знімна ділянка;
- вихід труби в дозволеному місці: не під вікном сусіда, не в приямок і не під балконом.
Конкретні відстані й висоти проєктант бере з чинних норм.
Що таке коаксіальний димохід?
Це труба в трубі: по внутрішній виходять продукти згоряння, по зовнішній заходить повітря з вулиці. Два потоки рухаються назустріч один одному, і холодне повітря дорогою підігрівається від гарячого диму.
Звідси й переваги. Котел не бере кисень із кімнати, тому в котельні не потрібен великий приплив повітря. Труба виходить короткою, а монтаж крізь стіну займає менше часу.
Стандартний побутовий розмір 60 на 100 мм, тобто внутрішня труба 60, а зовнішня 100. Для довгих трас і потужніших котлів беруть 80 на 125.
Коаксіальний димохід: норми встановлення зводяться до одного принципу. Що довша труба і що більше в ній колін, то більший опір, а кожне коліно виробник рахує як певну довжину прямої ділянки. Тому в паспорті обмежені не лише метри, а й кількість поворотів.
Окремо буває вертикальний коаксіальний димохід. Конструкція та сама, але труба виходить через дах. Його роблять, коли вивести трубу крізь стіну немає куди: вузький двір, сусіднє вікно поруч чи вимоги до фасаду.
Коли замість коаксіального потрібен роздільний димохід?
Коли труба не вкладається в обмеження паспорта або коли котел стоїть далеко від зовнішньої стіни. У роздільній схемі повітря і дим ідуть двома окремими трубами, зазвичай по 80 мм кожна.
Переваги прості: загальна допустима довжина більша, труби можна розвести в різні боки, а опір кожної окремо менший, ніж у коаксіальної пари.
Платити за це доводиться місцем і роботою. Двом трубам у шахті потрібно більше місця, з'являються додаткові коліна, і монтаж виходить дорожчим.
Роздільну схему вибирають і тоді, коли повітря зручніше брати не з того боку, куди виходить дим. Наприклад, повітря береться з підсобного приміщення через решітку, а дим виходить на дах. Для газового котла обидві схеми рівноцінні, якщо обидві є в переліку допустимих у паспорті.
Чим відрізняється димохід для конденсаційного котла?
Трьома речами: матеріалом, ухилом і кількістю конденсату. Продукти згоряння виходять із такого котла значно холоднішими, тому димохід для конденсаційного котла роблять із термостійкого поліпропілену або нержавійки.
Оцинкована чи звичайна алюмінієва труба тут не годиться. Конденсат кислий, і звичайний метал він роз'їдає за сезон-два, а разом із ним і герметичність з'єднань.
Ухил теж протилежний. У турбованого котла трубу нахиляють назовні, приблизно на 1–3°, щоб конденсат витікав на вулицю. А в конденсаційного навпаки, до котла, приблизно на 3°, щоб рідина стікала у вбудований збірник і далі через сифон у каналізацію.
І третє: конденсату тут багато, це нормальний режим роботи, а не несправність. Тому відведення в каналізацію закладають у проєкт одразу, а не дороблюють після монтажу. Відповідні комплекти 60 на 100 є в комплектуючих до котлів, і їх беруть під конкретну модель. Зверніть увагу: комплекти для конденсаційних і турбованих котлів однакові за діаметром, але не взаємозамінні, бо в конденсаційних внутрішня труба поліпропіленова.
Які котли бувають за типом камери й димоходу, добре видно на прикладі однієї лінійки: там докладно розібрано різницю між традиційним, турбованим і конденсаційним.
Як правильно зробити димохід для газового котла: що перевірити до монтажу
Перевірка займає п'ять хвилин, а від переробки рятує. Візьміть паспорт котла і звірте чотири речі: які схеми дозволені, максимальну довжину, діаметр і як рахувати коліна.
Далі подивіться на місце, де труба виходитиме назовні. Вона не повинна дивитися у вікно, на балкон, у вузький простінок між будинками чи в бік ділянки сусіда, і до неї має бути доступ для огляду.
Третє: ухил і герметичність. Труби збирають так, щоб стики йшли за напрямком стікання конденсату, а не проти нього, інакше волога шукатиме вихід через шов.
І ще одне, про що зазвичай згадують уже після покупки: при заміні котла старий димохід підходить далеко не завжди. Якщо ви міняєте турбований котел на конденсаційний, старий коаксіальний димохід майже завжди доводиться міняти: інший матеріал і протилежний ухил.
І останнє: датчик тяги. У котлах із відкритою камерою — це термодатчик тяги, у турбованих — пресостат, тобто реле тиску повітря, а конденсаційні часто обходяться без нього, бо котел контролює роботу вентилятора. Як перевірити датчик тяги газового котла самому? Відповідь коротка: ніяк, це робота сервісній організації зі спеціальними приладами. Власник може лише помітити симптом: котел зупиняється на вітрі або показує помилку тяги. Це привід викликати майстра, а не глушити датчик.
Отже, як правильно зробити димохід для газового котла: взяти схему з паспорта, витримати діаметр і довжину, дати конденсату куди стікати і залишити доступ для огляду. Решту вирішують проєкт і монтажна організація.
Питання та відповіді
1. Чому обмерзає коаксіальний димохід узимку?
Через конденсат, який замерзає на виході труби. Вологі продукти згоряння охолоджуються на межі з морозним повітрям, і лід наростає кільцем навколо труби, поступово перекриваючи отвір. Найчастіше з цим стикаються власники турбованих котлів, бо в конденсаційних конденсат стікає назад у котел.
Найчастіші причини: занадто коротка труба за стіною, довга робота котла на малій потужності і неправильний ухил. Допомагають подовження труби, комплект від виробника проти обмерзання і налаштування котла так, щоб він не працював постійно на мінімумі.
Якщо лід уже наріс, збивати його інструментом не варто: тонку внутрішню трубу легко пошкодити. Котел вимикають, чекають, поки лід зійде, і усувають причину, а не наслідок.
2. Як почистити димохід газового котла?
Класичний вертикальний канал чистять механічно: щіткою на тросі згори вниз, а сажу вибирають через ревізію внизу. Робить це фахівець із відповідним допуском, і таку перевірку планують заздалегідь, ще до опалювального сезону.
Коаксіальний димохід самому чистити немає сенсу: сажі, як у цегляному каналі, там немає. Перевіряють інше: чи не забився вихід труби листям, пухом чи льодом і чи не погнута решітка.
3. Що таке зворотна тяга в газовому котлі й чим вона небезпечна?
Це коли продукти згоряння йдуть не на вулицю, а назад у приміщення. Ознаки прості: біля котла пахне гаром, навколо кожуха з'являється кіптява, котел сам зупиняється.
Причини: перекритий канал, сильний вітер, що задуває в трубу, або потужна кухонна витяжка, яка висмоктує повітря з котельні. Якщо помітили хоч одну ознаку, котел вимикають, провітрюють приміщення і викликають газову службу. Чадний газ не має запаху, тому біля котла варто повісити датчик чадного газу: він спрацює раніше, ніж ви щось помітите.