Підвісний унітаз виглядає легким і ніби висить у повітрі: ні ніжки, ні бачка, тільки чаша на стіні і кнопка над нею. Саме за це його й обирають, адже санвузол здається просторішим, а підлогу під унітазом можна помити одним рухом швабри. Але в багатьох, хто вперше бачить таку конструкцію, виникає те саме питання: чи витримає вона дорослу людину і чи не відірветься від стіни, якщо сісти трохи різкіше. Витримає, і з великим запасом. Але тільки якщо інсталяцію змонтовано правильно.
Установка унітаза на інсталяцію відрізняється від звичайної тим, що навантаження тримає не фаянс, а металева рама в стіні. Звичайний унітаз стоїть на підлозі, і вага людини йде через чашу прямо вниз. У підвісного все інакше. Чаша тільки висить на двох шпильках, а вага людини передається через раму на підлогу і на стіну. Тобто вся міцність прихована за плиткою, і побачити, як її зроблено, після ремонту вже неможливо.
Звідси й усі вимоги до монтажу: рама має стояти за рівнем і бути закріплена в підлогу, а не тільки в стіну. Усе інше — розміри, кнопка, обшивка — другорядне. Кнопку можна поміняти за хвилину, чашу — за пів години, а от раму після плитки вже не переставиш. Тому якщо раму поставлено правильно, решту можна виправити. Якщо ні, жодна гарна плитка цього не врятує: рано чи пізно чаша почне хитатися, по фаянсу піде тріщина, а ремонт закінчиться розбиранням стіни.
Нижче розповідаємо, що таке інсталяція, якою вона буває, які в неї розміри, як її правильно встановити, як вибрати і що в ній найчастіше ламається.
Що таке інсталяція для унітаза?
Що таке інсталяція унітаза, найпростіше пояснити так: це металева рама з бачком, яку ховають у стіну або в короб із гіпсокартону. Назовні лишаються тільки чаша і кнопка зливу. Бачок, труби, кріплення й підведення води сховані, тож санвузол виглядає охайніше, у ньому візуально більше місця, а прибирати легше.
Інсталяції бувають двох типів, і вони не взаємозамінні, тому тип вибирають ще до покупки, залежно від стіни.
- Рамна спирається на підлогу і додатково кріпиться до стіни. Основну вагу вона віддає на підлогу через дві регульовані ніжки, а стіна лише утримує її у вертикальному положенні. Тому рамна інсталяція підходить навіть до легкої перегородки з гіпсокартону чи газоблоку.
- Блочна кріпиться лише до стіни і на підлогу не спирається. Уся вага людини йде в стіну, тому її ставлять тільки на несучу стіну з цегли чи бетону. Зате вона компактніша і дешевша.
Бачок усередині пластиковий, у кожусі з пінополістиролу. Кожух виконує дві задачі: гасить шум, коли бачок наповнюється водою, і не дає конденсату збиратися на стінках. Це важливо, бо бачок захований у стіні, і якби на ньому постійно збиралися краплі, за плиткою з часом з'явилася б пліснява. Арматуру в такому бачку роблять знімною: наливний клапан і зливний механізм виймаються через отвір під кнопкою. Саме тому ремонт інсталяції унітазу не вимагає розбивати плитку, а все робиться через те саме вікно, у якому стоїть кнопка.
Третя деталь, про яку згадують рідше, — відвід каналізації. У рамі він уже виставлений під потрібним кутом, тож гадати, як під'єднати чашу, не доведеться. Вниз від місця, де висітиме чаша, іде відвід на 90 мм, який через перехідник з'єднують із трубою Ø110 внутрішньою каналізацією. А бачок із чашею всередині рами з'єднує окреме коліно змиву: по ньому вода з бачка потрапляє в чашу, і до каналізації воно стосунку не має. Тобто в рамі дві окремі «дороги»: одна несе чисту воду з бачка в чашу, друга відводить усе з чаші в каналізацію.

Які розміри інсталяції під унітаз?
Стандартна рамна інсталяція для унітаза: розміри — висота близько 112 см, ширина 50 см, глибина від 12 до 20 см залежно від моделі. Ніжки регулюються по висоті приблизно в межах 20 см, і саме ними виставляють, на якій висоті стоятиме чаша.
Для низьких місць, наприклад під вікном чи під підвісною шафою, випускають вкорочені рами висотою близько 82 см. Монтаж у них такий самий, але бачок розташований нижче, тож кнопку ставлять спереду трохи нижче або зверху, на кришці короба.
Готові розміри інсталяції з унітазом рахують не по рамі, а по тому, скільки місця забирає короб. До глибини рами додають товщину профілю, лист гіпсокартону і плитку з клеєм, і від чистової стіни виходить приблизно 20–25 см. Саме цю цифру варто закладати, коли плануєте санвузол.
Висота інсталяції задає головну робочу відмітку — верх чаші. Комфортне значення для дорослого — 40–43 см від готової підлоги, і цю цифру виставляють ще до обшивки, бо потім її вже не зміниш. Для порівняння з підлоговим варіантом ми окремо розбирали це питання в статті про розміри унітаза.
Решта відміток у санвузлі прив'язується до цієї ж чистової підлоги: від висоти раковини до того, на якій висоті стоїть висота змішувача над умивальником.
Кнопка зливу стоїть на висоті приблизно 100 см від підлоги, на рівні опущеної руки. Її положення залежить від рами і окремо не регулюється.
Як встановити унітаз на інсталяцію?
Монтаж інсталяції починають із розмітки: на стіні креслять лінію чистової підлоги і вісь майбутньої чаші. Від цих двох ліній відштовхуються всі подальші розміри, тому їх розмічають ретельно. Далі установка інсталяції йде в такому порядку:
- Раму виставляють за рівнем у двох площинах, ніжки регулюють під відмітку верху чаші 40–43 см, і тільки після цього затягують гайки ніжок.
- Раму кріплять до підлоги анкерами через обидві ніжки і до стіни двома кутниками. У гіпсокартонну перегородку кріплення йде в підлогу, а до стійок каркаса раму притягують через траверси.
- Відвід каналізації збирають на переході з 90 на 110 мм і заводять у трійник з ухилом близько 2 см на метр, а підведення води роблять на 1/2 дюйма з краном, до якого можна дотягнутися через вікно кнопки.
- Систему випробовують під тиском до обшивки: подають воду, бачок наповнюється, і всі з'єднання стоять під тиском щонайменше кілька годин, а краще добу. Повільне підтікання за годину можна не помітити.
- Короб обшивають вологостійким гіпсокартоном у два шари, шпильки під чашу виводять рівно, і тільки потім кладуть плитку.
Як встановити унітаз з інсталяцією після обшивки — це найпростіша частина роботи. На шпильки надягають чашу через звукоізоляційну прокладку, випуск заводять у манжету відводу, а гайки затягують по черзі, по пів оберту кожну.
Між чашею і плиткою лишають зазор у міліметр-два й заповнюють його санітарним силіконом. Якщо притягнути чашу до плитки намертво, перший же нерівномірний натиск дасть тріщину у фаянсі.
Повний перелік рамних модулів і кнопок зібраний у розділі інсталяція для унітаза.
Саму чашу беруть серед підвісних унітазів. Головне, щоб збігалася відстань між шпильками: здебільшого вона стандартна, 180 мм, рідше 230 мм. Тому рама одного виробника зазвичай підходить до чаші іншого, але перед покупкою цю цифру варто звірити в обох паспортах.
Як вибрати інсталяцію для унітаза?
Перше, від чого залежить вибір, — тип стіни. До несучої цегляної стіни підходить і рамна, і блочна. До гіпсокартонної перегородки або стіни з газоблоку беруть тільки рамну, бо вона стоїть на підлозі і не навантажує стіну.
Друге — висота. Стандартна рама на 112 см підходить майже завжди, а вкорочена потрібна там, де над унітазом щось висить або є вікно.
Третє — кнопка. Вона має підходити до бачка конкретної інсталяції. Пневматична працює через трубку, тож її можна поставити на відстані від бачка, а механічна стоїть тільки прямо над ним. Універсальних кнопок, які стають на будь-яку раму, не існує, тому кнопку краще купувати разом з інсталяцією.
Четверте — що входить у комплект. Із рамою мають іти шпильки з гайками, коліно змиву і кріплення до стіни. А звукоізоляційну прокладку під чашу найчастіше доводиться купувати окремо, і без неї кожен рух на унітазі чути в сусідній кімнаті.

Ремонт інсталяції унітазу: що ламається і що міняють
Ламається в інсталяції те саме, що й у звичайному бачку: наливний клапан, зливний механізм і тяга кнопки. Усе це знімається через отвір під кнопкою, без демонтажу плитки.
Ще одна часта причина, з якою звертаються після відключень води: коли воду дають знову, з труб іде пісок та іржа, і сітка наливного клапана забивається. Бачок тоді наповнюється дуже повільно або не наповнюється зовсім. Сітку чистять через те саме вікно під кнопкою, і це справа кількох хвилин.
Рама, відвід каналізації і сама труба підведення води після обшивки стають недоступними. Саме тому їх перевіряють під тиском до того, як закрити короб: потім будь-який ремонт у цих місцях означає розбирати стіну.
Друга часта причина звернень — кнопка перестала чітко спрацьовувати. У пневматичних моделях причина зазвичай у трубці, яку перегнули під час обшивки, а в механічних — у розрегульованій тязі.
Третій випадок — вода підтікає по стіні під чашею. Тут винна манжета між випуском чаші і відводом. Її міняють, знявши чашу, і це єдина операція, для якої унітаз знову знімають зі шпильок.
Якщо підсумувати, установка унітаза на інсталяцію зводиться до трьох точних цифр: висоти чаші, виступу короба і відстані між шпильками. Рама, виставлена за рівнем, з перевіреними під тиском з'єднаннями, далі служить десятиліттями, а все, що в ній зношується, міняється через вікно кнопки.
Питання та відповіді
1. Як дістатися до бачка інсталяції, якщо щось зламалося?
Через отвір, у якому стоїть кнопка зливу. Кнопка знімається руками або після відкручування одного фіксатора, і за нею відкривається технічне віконце з доступом до клапанів. Саме тому це віконце не закладають плиткою і не зашивають наглухо. Якщо попередній майстер це зробив, доступ відновлюють, вирізавши отвір за розміром рамки кнопки.
2. Скільки кілограм витримує інсталяція?
Більшість рамних інсталяцій виробники розраховують на 400 кг, а точне значення вказане в паспорті конкретної моделі. Але ця цифра справедлива лише тоді, коли монтаж правильний: рама, прикручена тільки до стіни і не закріплена в підлогу, втрачає більшу частину розрахункової міцності.
3. Чи можна ставити інсталяцію в гіпсокартонну перегородку?
Так, але тільки рамну і тільки з кріпленням у підлогу. Профіль перегородки сам по собі навантаження від чаші не тримає. Тому під інсталяцію ставлять посилений каркас із двох стійок і перемички, а раму притягують до них лише для фіксації, без передачі ваги.